В історичному музеї Вишгородського історико-культурного заповідника відбувся круглий стіл присвячений Міжнародному дню пам'ятників і історичних місць. В роботі круглого столу приймали участь Пироженко І.В., директор Заповідника, Духота В., заступник Голови РДА, Ткач В.О. – начальник гуманітарного відділу міськради Вишгорода, Івакін В.Г., к. історичних наук, співробітник НАН України, Тараненко С.П,археолог, представники районного відділу культури та співробітники Вишгородського історико-культурного заповідника.
Вишгород – унікальна земля. Це золотий колодязь, що не має дна – така собі своєрідна Мекка археологів. Але в сучасних умовах робити ґрунтовні дослідження майже неможливо. Вся територія заповідника знаходиться в приватній власності – доступ для археологів без згоди господарів неможливий.
Перші археологічні дослідження Вишгороду були проведені ще у 1816 році, під патронуванням Турчаніновой. В ХХ столітті була проведена низка розкопів. В 30-х роках було створено Заповідник, де акумулювалися матеріали по Вишгороду. Але в горезвісних 36-37 роках, Заповідник закрили, а всі артефакти були передані до інших музеїв.
Наступний етап вивчення вишгородської землі – 50-ті, 60-ті роки. І лише в 1994 році, знову відродили Заповідник, куди передали унікальні речі Вишгородщини. Серед таких речей є свинцева печатка Ізаслава Ярославовича, кістяне пасхальне яйце, унікальне пряслице з надписом, скарб Сигизмунда 17 століття та єдина в Європі гончарна піч ХІІ століття. На базі цієї печі було створено Музей гончарства, де представлена збірка вишгородського гончарства. В цьому році археологи НАН України провели загальне обстеження території заповідника і зафіксували несанкціоновані забудови, під час яких було знищено культурні шари. Ці порушення були задокументовані та передані до міської адміністрації. Деяких «господарів» чекає немаленький штраф – майже 230000 гривень. В планах заповідника разом з місцевими органами влади провести детальне дослідження заповідної території, заключити з населенням угоду на охорону культурної спадщини, аби уникнути в майбутньому знищення культурної спадщини Вишгороду. У Вишгороді зберігся унікальний давньоруський вал. Це міг би бути цікавий туристичний об`єкт. Наприклад, на півночі Англії, в практично незайманому вигляді збережений Адріанов вал, що протягнувся на 117 кілометрів, побудований при римському імператорі Адріані для охорони північних рубежів Імперії. У Європі з історією поводяться набагато дбайливіше, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. У тій же Франції проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам'ятних місць навіть після археологічних розкопок, У Вишгороді зберігся унікальний історичний ландшафт – Дніпровські схили. Вони також під загрозою забудови - потрібно негайно звернути увагу на збереження цієї природньої пам`ятки. За літописом, саме в цих кручах лежать перші слoв`янські святі Борис і Гліб. Сподіваємось, що місцева влада все ж таки зверне увагу на проблеми збереження Вишгорода. Тим паче, що у влади є амбітні плани зробити Вишгород туристичною Меккою – тут проводяться гучні свята, відкрита траса для Гірських лиж, влітку проводять щорічні міжнародні змагання на воді «Формула - 1», відкрили пам`ятник Борису і Глібу. Вишгород змінюється, розбудовується. Тільки чи не загубить це історичний ландшафт – питання яке залишається риторичним. Наталка Іваченко, шеф-редактор журналу «Музеї України»
