У Вишгородському районі на Київщині пройшло перепоховання воїнів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Особу одного із 43 солдатів, останки яких були знайдені археологічним пошуковим загоном «Дніпро-Україна», вдалося встановити. Загиблого у 1943 році офіцера Червоної армії Антона Твердовського та інших невідомих воїнів ховали з військовими почестями у меморіальному комплексі Героям Лютізького плацдарму, розташованого у селі Нові Петрівці.

Поховати батька через 67 років після його смерті приїхала з Києва 78-річна дочка Антона Твердовського Юлія Харченко. «Ніколи не думала, що у моєму житті буде така подія», – зізнається вона. Жінка розповідає, що з війни батько прислав лише одного листа – у серпні 1941 року. «Ми багато писали у різні інстанції, щоб дізнатися про його долю, але так і отримали відповіді», – говорить дочка Твердовського.

Як розповіли пошуковці, встановити особу солдата допоміг медальйон – в металеву капсулу було вкладено папір із прізвищем солдата. У ході урочистого мітингу-реквієму Юлії Харченко було передано особисті речі, медальйон, і грудку землі з місця загибелі батька.

За останні роки на Вишгородщині, де проходили запеклі бої за визволення Києва, було перезахоронено останки більше 2,5 тисяч солдат, що загинули у роки Вітчизняної війни. У меморіальному комплексі Героям Лютізького плацдарму було захоронено близько 700 воїнів. «Наша совість не може бути спокійною, поки останній солдат не буде похований з почестями, гідними героїв», – вважає голова Вишгородської районної ради Олександр Носаль.

Грамотами Новопетрівської сільської ради за пошукову роботу із вшанування пам’яті і подвигу ветеранів Великої Вітчизняної війни були відзначені члени археологічного пошукового загону «Дніпро-Україна», працівники Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» та його директор Іван Вікован, шеф-редактор журналу «Музеї України» Віктор Трегуб та депутат Новопетрівської сільської ради, директор Музею слідопитів Володимир Даниленко.