“Цой жив!”. І не лише в зоні АТО… - Мои статьи - Каталог статей

Каталог статей

“Цой жив!”. І не лише в зоні АТО…

“Цой жив!”. І не лише в зоні АТО…

Аби зрозуміти повну безглуздість цієї війни, достатньо виїхати у першу-другу лінії оборони на Донбас. Сюрреалізм, суб’єктивно-ідеалістичні теорії безглуздого, але узаконеного вбивства людей, розпочатого путлінськими шизофреніками, вражає.

Практично однакова форма, техніка, тактика, одна переважаюча мова – російська, схожа освіта, ще донедавна одна імперія – і чиста ненависть, що спонукає стріляти.

За це на путіні і його кремлівській банді – вічне прокляття як від українського, так і російського народів, які невідомо для чого знищують одне одного.

Але, варто поговорити і про пісні-феномени, які слухають і співають з обох боків фронту.

Перш за все Віктор Цой, “Кіно”, пісня “Група крові”. Якось так вийшло, що вона однаково популярна, мало не гімн, і там і тут.

02adc773225745ee61a0b3b1c0755e639c3d32ea735b486631pimgpsh_fullsize_distr Навесні 2016, команда журналу “Музеї України” була в 15 Музейній експедиції в АТО. Торецьк-Костянтинівка. Разом з добровольцем 92 бригади ЗСУ, арт-директором Музею плакату Юрієм Неросліком подарували місцевим музеям виставкові комплекти патріотичних плакатів. Що, зрозуміло, дуже не подобається місцевій ваті і прихованим сепарам… Перед тим, ганяли розстріляним Мар`їнським районом, дорогами вздовж окопів, давно пристріляними снайперами ДНР.

head В музеях все пройшло добре. З відомою співачкою Анастасією Приходько, яка давала концерт, на прохання Управління культури Донецької ОДА, ми розгорнули у холі Палацу культури Костянтинівки найбільшу у світі виставку патріотичного плакату, у тому числі з гострими антипутінськими роботами. Хто там був, розуміє, яка там ватна зона, і що робила місцева влада у 2014… Всі на місці, “успішно” правлять. Посадили лише мера Торецька, і то після гучних протестів громадськості. В Костянтинівці сепаро-регіонали вже успішно перефарбувалися під “бандеравцав”.

З Юрою, моїм сином Ростіком, Володею і Малінкою з Дон ОДА, ми трохи розгублено стояли біля центрального входу. Людей майже не було. Жодного міліціянта…

-Ще гранату закотять, чи коктейль Молотова… – похмуро затягнувся сигаретою Юра Нерослік, – Картини і плакати гарно горять…

Як виявилося, чекали бійців 90 десантно-штурмового батальйону 81 бригади, що стоять на Промці у Авдіївці. Озброєні хлопці миттєво взяли периметр, Малінка зустріла брата-добровольця – до речі обидва з окуповаюї території…

Зал був забитий. Настя Приходько дала розкішний концерт, її дуже тепло прийняли.

А в кінці дала “Групу крові” Цоя. Це було щось! Зал стояв. Співали разом, плакали, палили запальнички… Рівень емоційного накалу був неймовірний. Аплодисменти лунали довго.

За кілька днів 90 бат накрило. Були загиблі і поранені. Для когось – останній концерт…

887766665555 Ті хвилини чомусь навіки закарбувалися у свідомості. Що пісня, що її виконання у тих місцях, серед таких глядачів і в такий час, сприймається гостро. Можливо, Цой був генієм, що передбачив і відчув криваві події майбутнього? Зумів їх передати словами і музикою.

До речі, незадовго до смерті, Цой приїздив до Києва з рок-фестивалем, попри заборони і тиск функціонерів КПУ. “Кіно”, ДДТ Юрія Шевчука, група “Телевізор”… Організаторами виступили структури комсомола, а я з своїм Фондом пошуку, створював позитив разом з молодіжною газетою. Тож бував за кулісами, трохи спілкувався… Згадується, що Цой був переконаним антикомуністом, з потужним прагненням до свободи і справедливості.

Сумніваюся, що він нині облизував путлінга, аби не загинув у серпні далекого 1990. Швидше б був десь поруч з А.Макаревичем, чи пішов би у глибоку музично-поетичну опозицію… Могло б виповнитися 55 років. Очі вже не горять, принципи лишаються. Співець Перемен!, які він так відчув…

Шукаючи виступ Насті Приходько в Ютуб, був шокований популярністю пісні “група крові”. Бійці АТО використовують її в кліпах під прапорами України. І дебіли з ДНР теж. Сталіністи Північної Кореї під неї показують паради, а музиканти Південної Кореї співають на рок-концертах. Білоруси виконали у супроводі симфонічного оркестру. США, Європа, Росія…

Пісня, яка парадоксально єднає ворогів. І в той же час надихає на війну та вбивства. Під цю музику у кліпах українських добровольців і сепарів ДНР, було випущено скільки куль, мін, снарядів, Градів, що загинуло мінімум кілька сот людей…

Сюрреалізм, суб’єктивно-ідеалістичної теорії безглуздого узаконеного вбивства. Цей жах час припиняти негайно!

Росіяни просто повинні включити мізки, вигнати негідника Пу з бандою, вивести з території України війська. Як з Донбасу, так і з Криму. І навчитися жити в мирі з світом.

Хай навіть цей прекрасний процес проходить під пісні Віктора Цоя…

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”